Блискавкозахист будинку, комплект

Принаймні раз у житті кожен з нас потрапляв у ситуацію, коли нарікаючи самі на себе, говоримо: «поки грім не вдарить…». Непередбачувані, але можливі випадки, про які треба було заздалегідь подбати, трапляються досить часто. Такими є удари блискавки, які можуть призвести до нещасних випадків або, щонайменше, завдати чималих матеріальних збитків. Для захисту від блискавки необхідні «зовнішні», або первинні (від прямого удару), і «внутрішні», або вторинні (від індуктивних перенапруг), системи захисту. Наявні на вітчизняному ринку новітні системи заземлення і блискавкозахисту убезпечать будівлі, різні помислові і стратегічні об’єкти, помешкання тощо від такого непередбачуваного і небезпечного природного явища, як блискавки.

Загалом європейські норми та підходи особливо щодо вибору та визначення категорій захисту змінились. Пов’язано це з тим, що важливо захищати не лише певні зони, а й встановлене у приміщеннях електрообладнання. Враховуючи чутливість сучасної електротехніки до різних перенапруг, спричинених, насамперед, ударами блискавки, так само змінено методики розрахунків. Нинішня європейська методика розрахунків з використанням «старих» матеріалів – блискавкоприймачів , струмовідводів, – дозволяє надійно захистити побутові та адміністративні приміщення, підстанції, опори від прямого удару блискавки, або від занесеної чи індуктивної близькими розрядами блискавки напруги.  Прогресивність цієї новітньої технології блискавкозахисту полягає у застосуванні з’єднувальних елементів, а також заземлювачів виробництва польської фірми galmar.

Які нормативні документи діють у нас нині при встановленні систем блискавкозахисту в Україні?

Основним документом є Інструкція зі встановлення блискавкозахисту будівель та споруд РД 34.21.122-87, яка до певного часу відігравала позитивну роль. Та вже нині виписані там норми не враховують потреб сьогодення. Правильне застосування внутрішньої чи активної системи блискавкозахисту захистить електрообладнання від перенапруги, позаяк РД регламентують, переважно, зовнішній захист. Очевидно, проблема полягає не у використовуваних матеріалах систем блискавкозахисту, а в змінах підходів у вирішенні таких завдань. Тому  виробники які пропонують системи для активного блискавкозахисту змушені виконувати відповідно до чинних українських норм, інакше реалізований проект не пройде експертизу Державного нагляду з охорони праці та інших контролюючих органів.

Наявні прогресивні методи, зокрема обладнання для активного блискавкозахисту , потрібно як мінімум сертифікувати та прийняти відповідні нормативні документи. За такими технологіями майбутнє. Коли близько двох століть тому до звичайних блискавкоприймачів Франкліна ніхто всерйоз не ставився, то тепер це найбільш розповсюджена техніка для захисту. Сучасні системи могли б надійно захистити від удару блискавки приміщення таких вибухонебезпечних об’єктів, як автозаправні станції, встановлені на даху будівель газові котельні тощо.

Наскільки затребувані нині системи заземлення і блискавкозахисту у сфері телекомунікації, побуті, енергетиці та на інших об’єктах?

Нинішній рівень використання таких систем в країні дуже мізерний: напевно, становить 3-5 відсотків. Дане обладнання найбільш затребуване у сфері телекомунікації, оскільки це пов’язано з великою протяжністю ліній, відтак небезпекою появи індуктивної напруги. Ці складні завдання зв’язківці повинні вирішувати швидко, бо вихід з ладу встановленого, наприклад, на АТС обладнання з великим номерним ресурсом може завдати значних втрат від недоотриманих послуг, що рівне вартості самої станції. На енергетичних об’єктах, наприклад, трансформаторних підстанціях, використання як систем заземлення, так і систем блискавкозахисту буде ефективним, але в кожному конкретному випадку необхідно опиратись на технічну доцільність.

На жаль, ще немає розуміння важливості захисту від ударів блискавки у приватному житловому секторі. Навіть під час виставок представники проектних інститутів не дуже цікавляться цими питаннями, проте є зацікавленість до систем блискавкозахисту на промислових об’єктах, – що вже непогано.

Мізерний відсоток захищених об’єктів можна пояснити тим, що ймовірність удару блискавки є невеликою?

З одного боку, це є основним стримуючим фактором, а з іншого – якраз статистика вказує про зворотне. Підраховано, що загалом на планеті від ударів блискавки кожна секунда в році обходиться приблизно у $3,20. У Німеччині діє ціла система фіксації кожного удару блискавки, там, до речі, на житлові будинки без встановленої системи блискавкозахисту діють інші виплати зі страхування. Нажаль, в Україні не ведеться подібної статистики, не кажучи вже про систему підрахунку блискавок, яка найближчим часом і навряд чи з’явиться. А от впровадження страхових виплат, а також ознайомлення з можливостями ефективного захисту наявної в приватних помешканнях електротехніки може дати поштовх до ширшого впровадження систем блискавкозахисту в побуті.

Хоча у нас жоден нормативний документ не забороняє виконувати якусь роботу в будинку без встановленої системи блискавкозахисту – це свобода вибору кожного, проте пов’язане з електробезпекою захисне заземлення в нормативних документах є обов’язковим. Тому без наявного повторного заземлення нульового проводу ми не отримаємо дозвіл на подачу напруги до будинку. Як його облаштовують? Ефективна робота електрообладнання багато в чому залежить від надійного та стійкого до впливу корозії контуру заземлення зі стабільно низьким опором розтікання основних заземлювачів. Зазвичай у нас для встановлення контуру заземлення , який забивають на глибину не більше 2,5 м, використовують кутник та стальні штучні заземлювачі з круглого неоцинкованого чи оцинкованого прута. Такий спосіб створення контурів заземлення піддається корозії, на опір заземлювачів впливають погодні умови, також через велику кількість точок заземлення площа контуру досить велика, що під час якихось робіт може призвести до непередбачуваних випадків та ін., крім цього, монтаж даної системи є трудомістким.

Альтернативою підходу до організації контуру заземлення є пропоновані нашою компанією польські системи galmar , які призначені для заземлення на телекомунікаційних та енергетичних об’єктах. Унікальністю даної технології є модульно-стрижневий принцип створення системи заземлення, основу якої складають покриті міддю сталеві стрижні (вертикальні заземлювачі ).

Наша компанія виконає будь-яке замовлення, хоча кожне місце непередбачуване. Скажімо, на каменистих ґрунтах, зокрема в Криму, Карпатах, під’їзд бурильної техніки майже не можливий, там важко забити кутник, також складно виконати роботи в обмеженому просторі підвального приміщення, чи в гірській місцевості, де для забиття контуру потрібно шукати тріщини у скелях. Кожен випадок індивідуальний, тому без проведення вимірювань, розрахунків питомого опору ґрунту на різних глибинах тощо, виконати заземлення неможливо. Зазвичай, на більшій глибині ґрунт ліпше проводить струм, тому там для отримання необхідного опору розтікання із заземлювачем, а відтак потрібно менше використати металу. До речі, у Дніпропетровську для компанії «Київстар» глибина контуру заземлення становила 37,5 м, опір розтікання основних заземлювачів досяг 0,85 Ом. Саме за рахунок глибини одна-дві точки вирішать усі проблеми, і в цьому полягають переваги нашої системи.

Представлені системи глибинного заземлення виробництва galmar різняться від інших тим, що їх складові покриті міддю (товщина покриття – 250 мікрон). Таких показників досягти дуже складно, звідси й ціна на них трішки вища. До речі, норму в 250 мікрон записано в європейських правилах. Дозволяється використовувати й оцинковане заземлення , але з більшою товщиною. Лише кілька виробничих підприємств виготовляє продукцію такої якості оміднення, і одне з них розташоване в Європі, в Польщі.

Які перспективи й тенденції на ринку стосовно встановлення систем заземлення та блискавкозахисту?

Рік у рік в Україні дедалі більше об’єктів заземлятиметься. Крім цього стають більш жорсткі вимоги до заземлюючих пристроїв, які повинні бути більш надійні з меншим опором. Найжорсткіші вимоги щодо заземлення у зв’язківців, об’єкти яких двічі на рік перевіряють на найменше значення опору; банківські серверні системи вимагають близько 1 Ом; у медицині деяке обладнання повинне мати близько 0,5 Ом, в енергетиці – 0,5 Ом. Інколи таких значень дуже складно досягти. Перспективи є, треба лише зважено підходити до вирішення тих чи інших завдань, бо, скажімо, є нині проблеми із заземленням на підстанціях, ТЕЦ. Провести там реконструкцію майже не можливо, тому потрібно усе робити наново. На мою думку, у питаннях безпеки не може бути дешевих варіантів швидкого вирішення питань. Якщо ми житимемо рішеннями на майбутнє, дбатимемо про безпеку своїх будівель і близьких, то попит на встановлення систем заземлення і блискавкозахисту збільшиться.

Наша компанія пропонує комплект заземлення по типу Гальмар,активні блискавкоприймачі, монтаж заземлення, блискавкозахисту, телефонуйте по телефонах вказаних в розділі Контакти нашого сайту.